На думку Розкладая, ще одна  перешкода  на шляху медіареформ –  це недостатнє розуміння з боку депутатів важливості прийняття законів, що стосуються ЗМІ.  Парламентарі  ігнорують подібні законопроекти, не усвідомлюючи вагомості впливу медіа на настрої в суспільстві.

Медіаюрист також зазначає, що закон  «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ» розходиться із інтересами окремих депутатів, котрі вбачають у місцевих виданнях бойову одиницю для впливу на людей під час виборів.

В той же час, прийняття цього законопроекту є нагальною потребою державних і комунальних ЗМІ, котрі намагаються бути незалежними. «Реформа має відбуватися якнайшвидше. Ті, хто міг би вижити і бути незалежним ЗМІ, може опинитися в ситуації, коли вже не буде сил для того, щоб перезапуститися», - переконаний Ігор Розкладай.

Поки народні депутати займаються виборами, міжнародні партнери продовжують очікувати з боку України реформ і не лише в медійній галузі. «Міжнародні донори вимагають проведення реформ. Коли вони бачать, що реформи в принципі не відбуваються, постає питання: а навіщо взагалі підтримувати Україну, яка нічого не робить?», - застерігає Розкладай неквапливих законотворців.